Ворог не атакує навмання. Кожен дрон, ракета, вибух — це частина логіки, яка має чітку мету: порушити зв’язок, зупинити електрику, викликати паніку, зламати тил. Тому під ударами опиняються не лише військові об’єкти. А передусім — те, що тримає країну в русі: підстанції, ТЕЦ, логістичні вузли, насоси водопостачання, елеватори, нафтобази, вокзали, ІТ-сервери, навіть великі склади.
Це — об’єкти критичної інфраструктури. І якщо вони виходять з ладу — виникає ланцюгова реакція, яка паралізує регіон або й цілу галузь. Саме тому захист таких об’єктів — це питання безпеки всієї держави, а не окремого підприємства.
Як мислить ворог — і що обирає за ціль
Принцип простої логіки: якщо можна викликати максимальний ефект мінімальним ресурсом — це і буде ударна точка. Тому БПЛА летять не на військові бази, які під прикриттям ППО, а на трансформаторну підстанцію за 80 км від фронту. Не на склади з боєприпасами, а на базу логістики з пальним. Не на будівлю, а на точку, через яку проходить дані-електрика-вода.
Це асиметрична стратегія: один точний удар дрона може вивести з ладу ланцюг постачання на кілька днів. Саме тому захист таких об’єктів має бути не “формальним” — а розумним, адаптивним і багаторівневим.
Які об’єкти найвразливіші — за досвідом LaserGuard Systems
LaserGuard працює з об’єктами, які перебувають під потенційною загрозою. За результатами спостережень і запитів, найчастіше цільовими стають:
- трансформаторні підстанції в малозахищених регіонах;
- логістичні склади з пальним, продуктами, товарами;
- енергетичні вузли (ТЕЦ, водні станції);
- системи зв’язку та дата-центри;
- об’єкти водопостачання і насосні станції;
- залізничні вузли, мостові переходи.
Спільне у них одне — відсутність серйозного захисту згори, бо більшість із них створені як інженерні системи, а не фортифікаційні споруди.
Що потрібно для захисту — з погляду системи, а не “одного приладу”
Захист об’єктів критичної інфраструктури має бути системним, тобто охоплювати:
- Виявлення — тепловізори, радари, камери з аналітикою.
- Попередження — сигнали, освітлення, автоматичне інформування персоналу.
- Нейтралізація — REB-модулі, антидронові рушниці, лазери.
- Структурний захист — сітки, підсилені перекриття, захищені входи.
- Реагування — мобільні групи або автоматизовані сценарії дій.
Це не означає “все і одразу”. Але це означає: один прожектор не зупинить дрон. А система з чотирьох простих компонентів — може.
Сценарій, що повторюється — і як його змінити
Часто дрон пролітає на висоті 10–20 метрів, виявляє безпеку нульового рівня — і спокійно входить у ціль. А все, що могло б його зупинити:
- точковий тепловізор,
- лазерний прожектор для засліплення,
- антидроновий модуль з глушінням,
- і елементарне освітлення — не були встановлені.
Не тому, що немає ресурсів. А тому, що об’єкт “формально не військовий”. Це і є стратегічна помилка. В умовах гібридної війни не існує “невійськових” цілей. Є лише ті, хто готовий — і ті, хто чекає, що обійдеться.
Критична інфраструктура — це не про бетон. Це про мислення на випередження
Захист об’єктів інфраструктури починається не з техніки. А з питання: “Як би діяв ворог?” Якщо ви можете дати на нього відповідь — ви вже на крок попереду. І кожен день, коли об’єкт працює — це результат не лише енергетиків, логістів чи будівельників. Це ще й перемога інженерів безпеки.
Сьогодні виграє той, хто бачить критичне там, де раніше бачив звичайне. І той, хто готується — не лише до аварії. А до атаки. Бо саме так мислить ворог. І саме так маємо діяти ми.
